Т.Г. Шевченко – національна гордість українського народу

Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Т.Г. Шевченко
9 березня виповнюється 207 років від дня народження, а 10 березня 160 років від дня смерті великого українського поета, художника Тараса Григоровича Шевченка.
Усе побачене, почуте й пережите формувало в Шевченка напрочуд тонке й глибоке розуміння того, що таке його люба Україна.
І на щоб не дивився Шевченко, його око – це око художника, чудового знавця музики, історії, літератури, сюжетів Біблії, грецької міфології…
Поет з народу із насолодою слухав і записував те, що співав народ. Йому було цікаво геть усе- від фривольної пісеньки до народних дум.
Він жив з народом, думав, боровся й помер за свій народ і рідну Україну.
Через кілька десятиліть після смерті Шевченка Іван Франко з повним на те правом скаже про поета таке: “Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури …
Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.
Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко”.
До місячника Т.Г.Шевченка у бібліотеці діє художньо- ілюстративна виставках, з матеріалами якої знайомляться читачі.